НА «БІЛІЙ ТУРІ» КОНКУРЕНЦІЯ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ

  В Мукачівському шаховому клубі 19 травня завершилися фінальні шкільні змагання «Біла тура». До міста над Латорицею приїхали 8 команд: дві з Мукачева, дві з Ужгорода, а також школярі Берегівського, Хустського, Рахівського та Мукачівського районів.

 У складі кожної збірної – три хлопці та одна дівчина не старше 13 років. Останні роки обласну «Білу туру» неодмінно вигравали юні мукачівці, вихованці місцевої шахової школи. Але кілька провідних гравців вже подолали 13-річний рубіж, а їм на зміну прийшли молодші товариші. Разом з тим і в обласному центрі підросли кілька здібних юних спортсменів. Тож у фіналі популярних змагань очікувалася певна інтрига.

 І сподівання організаторів виправдалися. Щоправда, перша команда господарів (МЦДЮТ-1) змогла знову стати чемпіоном, але тої тотальної переваги, яка спостерігалася останні роки, вже не було. Збірна ужгородського ПАДІЮНу до останнього туру переслідувала фаворитів, відстаючи лише на два очки. Зустріч лідерів відбулася в останньому турі. Мукачівських шахістів навіть влаштовувала поразка з невеликим рахунком. Але шахове дербі завершилося унічию 2:2. Здобувши 13 очок з 14 можливих, чемпіонами «Білої тури» стали Вадим Петровський, Михайло Орос, Богдан Кондрат та Любов Павловська (на фото). В активі мукачівців 6 перемог і одна нічия. Заслужена перемога!

Потужно зіграли в турнірі і школярі ужгородського ПАДІЮНу. Вони теж не програли жодного матчу, але на відміну від головних конкурентів ще дві зустрічі – з берегівцями та земляками з ужгородської команди МШШ -- завершили унічию, і з 11 очками розташувалися на другій сходинці спортивного п’єдесталу.

«Бронзові» медалі, поступившись одним очком срібним призерам, здобули вихованці Ужгородської МШШ, які програли лише чемпіонам, два матчі завершили унічию і в чотирьох перемогли.

 Добрих слів за успішну гру заслуговують і юні шахісти з Берегова, Чинадійова, Хуста. Особливо приємно за школярів з Рахівського району. Вставати у чотири години ранку, п’ять годин трястися в автобусі до Мукачева, а потім ще чотири години «пахати» за шахівницею – не кожен дитячий організм витримає таке навантаження. Тож юним рахівчанам честь і хвала!

 На загальному позитивному фоні фіналу «Білої тури» є, на жаль, і один негативний момент. Відсутність дітей, скажімо, з віддалених Тячева чи Міжгір’я ще якось можна пояснити. А от чому не приїхали команди зі Сваляви та Іршави, де є хороші шахові наставники та організатори, і звідки до Мукачева, як кажуть, рукою подати?..

Аркадій ВОРОВИЧ