ВЕТЕРАНСЬКІ ШАХОВІ БИТВИ В МУКАЧЕВІ

З-поміж багатьох існуючих видів спорту шахи мають кілька привабливих особливостей. Ця давня і мудра гра травмобезпечна. Хоча історія знає випадки, коли розлючений гравець бив удачливого суперника дошкою по голові або шмаряв йому в очі шахові фігури. Як тут не згадати кінокомедію «Джентльмени удачі», де в драматичній партії Папанова з Віциним Крамаров ледь не розтрощив шахівницею вуха свого кримінального кореша.

Також шахова гра абсолютно об’єктивна. До прикладу, у фігурному катанні чи гімнастиці два судді можуть поставити спортсмену за один виступ діаметрально протилежні оцінки. У боксі роздільне рішення суддів – типове явище. А візьмімо футбол, де арбітр захоче – покаже червону чи жовту картку, не захоче – не покаже, дасть «єденадцятку» або не дасть. А ціна помилки подеколи вартує команді чи клубу мільйони доларів. У шахах все залежить лише від самого гравця, адже фактори чужого поля, упередженого суддівства, поганої погоди, матеріально-фінансової бази повністю відсутні.

Шахова гра має свою естетику, адже шахова партія – це справжній міні спектакль з відчайдушними атаками, мужнім захистом та красивими комбінаціями.

Ну і, нарешті, шахам «все возрасты покорны». Після 30-35-ти більшість спортсменів завершують кар’єру. Чого не скажеш про рицарів тури і слона, які зберігають кондиції і в 40, і навіть у 50. Згадаймо 51-річного Михайла Ботвинника, який у 1961-му здолав у матчі-реванші за світову шахову корону 24-річного Михайла Таля. Василь Смислов у 63 роки входив у четвірку кращих шахістів планети, а Віктор Корчной у 83 продовжував успішно виступати у найсильніших гросмейстерських турнірах.

Тож шаховим ветеранам спокій тільки сниться. Кілька років тому ФІДЕ навіть запровадила чемпіонати світу серед ветеранів у двох категоріях: від 50 до 65 років та старших за 65 років. До речі, двічі подібні турніри вигравав наш земляк, міжнародний гросмейстер з Ужгорода Володимир Охотник; спочатку як «молодий» ветеран а потім – як так званий «сеньйор».

Федерація шахів Закарпаття теж не стоїть осторонь ветеранського спорту. Та й самі любителі шахів старшого покоління з різних куточків нашого краю активно продовжують своє спортивне життя, тож їх завжди багато на різних турнірах. Щороку ветерани збираються у Мукачівському шаховому клубі, де не тільки з’ясовують спортивні стосунки, але й залюбки спілкуються зі старими шаховими друзями, з якими знайомі десятки років.

Цьогорічний чемпіонат відбувся у неділю, 26 березня. У турніріі взяли участь 36 гравців, серед яких майстер ФІДЕ, 17 кмс та 18 першорозрядників, які змагалися у 7 турів швейцарської системи за регламентом швидких шахів. Попри те, що усі спортсмени-ветерани солідного віку і знають одне одного сто років, натомість спортивна боротьба точилася ледь не голих королів. В турнірі не було зафіксовано жодної так званої гросмейстерської нічиєї. Попри те, що усі шахові аксакали грали гуртом в одному турнірі, залік відбувався за двома віковими категоріями: від 50 до 65 років і старших за 65 років.

Серед сеньйорів найуспішнішу гру продемонстрував шестиразовий чемпіон Закарпаття Степан Стерчо з Ужгорода, в активі якого 5 очок. «Срібло» теж з 5 очками, але гіршим коефіцієнтом дісталося мукачівцю Павлу Скубі. Особливо радує третє місце першорозрядника з Воловця Михайла Татаренкова. Колишній військовий після початку війни на Донбасі змушений був покинути рідну Горлівку і переїхав жити у гірський Воловець. У нашому краї Михайло не тільки знайшов душевний спокій, а й зміг відновити шахові кондиції. Втретє він бере участь у ветеранському обласному чемпіонаті і втретє опиняється серед призерів.

Та все ж у змаганні домінували «молоді» ветерани. По 6 очок набрали Аркадій Ворович з Ужгорода та Василь Гуйван з Мукачева. Кращий коефіцієнт та особиста перемога забезпечили представнику обласного центру загальну перемогу. Цікаво, що у Аркадія це вже третій титул поспіль. «Бронзова» медаль дісталася майстру ФІДЕ мукачівцю Олександру Федіву.

Хочеться висловити окрему подяку кандидату в майстри спорту, віце-президенту обласної федерації Михайлу Бєглому. Мукачівець вже другий рік поспіль виступає на цих змаганнях у двох іпостасях: як учасник і як спонсор. Будучи успішним підприємцем Михайло виявив щире бажання та знайшов можливість заохотити переможців ветеранського турніру фінансовими призами. Нагороди отримали не тільки шість призерів у двох вікових категоріях, але й усі ветерани, які подолали 80-літній рубіж – мукачівці Василь Паук (84), Олександр Бабенко (80), Тіберій Прібек (83) та ужгородець Анатолій Прокопчук (81). Акція дійсно благородна, адже в наш скрутний час будь яка матеріальна підтримка людей старшого покоління цілком доречна.