З ДОБРИМИ СПОГАДАМИ ПРО КАМІЛА НАЙПАВЕРА
11 лютого 2017 року виповнилося 80 років з дня народження відомого закарпатського науковця, журналіста, сильного шахіста Каміла Найпавера. Для закарпатських шахістів ця особа – майже легендарна. Саме такі люди, як Каміл Найпавер, Степан Ткаченко, Йосип Сотмарі, Міклош Локкер, Василь Деяк та інші, розбудовували післявоєнне шахове життя у нашому краї. Торувати шаховий шлях тоді було важко: ні тобі шахівниць, ні клубів, ні годинників, ні книг, ні тренерів. Є лише непереборна жага поринути у вир улюблених шахових баталій.
Ще в молоді роки за антирадянські висловлювання Каміла Найпавера переслідувала комуністична влада. Саме тому молодому історику довелося на довгі сім років покинути рідне Закарпаття і відправитися у заполярний Норильськ.
Шахове життя талановитого спортсмена було багатогранне. Тривалий час він був одним з найсильніших кандидатів в майстри спорту області, неодноразово ставав призером чемпіонатів краю. У 1963-му поділив перше-друге місце в першості разом з Лайошем Візінгером. Вів активну роботу з популяризації шахів, його рубрики в кількох угорськомовних газетах завжди були цікаві і повчальні. Також активно займався організацією шахових турнірів.
Та найвище творче досягнення Каміла Найпавера полягає в наступному.
Historia est magistra vitae ( Історія – вчитель життя). Так висловлювалися мудрі давні римляни. Цьому крилатому вислову наслідував і Каміл Найпавер. Якщо не знати минулого, тяжко просуватися в майбутнє. Кому як не йому – талановитому науковцю, історику, журналісту, корінному закарпатцю, авторитетному шахісту – не зайнятися дослідженням та написанням історії закарпатських шахів. І Каміл Найпавер береться за написання такої книги.
Сучасна молодь навряд чи оцінить цей сизифів труд. Сьогодні, якщо треба якусь інформацію з минулого, клацаєш на кнопку «компа», заходиш в Інтернет і виловлюєш з всесвітньої «павутини» все що треба. Але у радянський період і за Масарикову добу, не кажучи вже про давні часи Франца-Йосифа, інформацію про шахові турніри можливо було черпати лише з тодішніх газет та журналів. От і довелося Камілу Найпаверу, як тому давньому алхіміку, перелопачувати в Берегівському обласному архіві та багатьох бібліотеках краю тисячі газет, щоб десь-колись натрапити на золоту крупинку -- цікаву статтю з шаховою новиною. Так, по крихтах рядків зі старих пожовклих газет і накопичувалася інформаційна кількість, яка у 2002 році, нарешті перетворилася на якість. Саме тоді на шахових полицях книжкових магазинів області з’явилася свого роду унікальна книга «Фігури закарпатської шахівниці». Ця красиво оформлена та проілюстрована багатьма фотографіями і шаховими партіями книга стала історіографією зародження та подальшого розвитку давньої гри в нашому краї. Тому цілком заслужено Каміла Найпавера можна вважати справжнім літописцем закарпатських шахів.
Немолоді роки та непрості життєві обставини кінця 90-х -- початку нульових років не змогли відлучити Каміла Найпавера від шахів. Так, він тимчасово переїхав до Угорщини, припинив брати участь в престижних турнірах, але не розірвав зв’язки з улюбленою грою. Після повернення до Ужгорода займався шахами зі студентами Славістичного університету, де завідував кафедрою, допомагав організації міжнародного турніру пам’яті Тиграна Петросяна, що проводився на базі університету, вів шахові рубрики в газеті «Карпаті Ігаз Со», допомагав керівникам шахової федерації в пошуках місця для шахового клубу тощо.
В лютому 2007-го Каміл Степанович відзначив чудову ювілейну дату—70-річчя. Отримав від шахових колег та друзів привітання, найкращі побажання творчого та життєвого довголіття. Та не так вийшло, як хотілося і бажалося. Вже через вісім місяців, в жовтні, надійшло сумне повідомлення, що Каміла Найпавера не стало. Через певні життєві обставини людина перенервувала, стався інфаркт, серце не витримало і … зупинилося.
Хочеться вірити, що літопис закарпатських шахів, який автор завершив 2002 роком, колись буде продовжений іншим шаховим подвижником. І у цій книзі обов’язково знайдуться добрі і теплі слова про відданого служителя шахової богині Каїсси – Каміла Степановича Найпавера.
Аркадій ВОРОВИЧ
|