КРЕАТИВ ВИНОГРАДІВСЬКОГО ЧЕМПІОНАТУ

Шахи – гра індивідуальна, тож після красивої перемоги ніхто з партнерів по команді не кидається вам на шию з бурхливими вигуками радості, як це часто буває після забитого гола в футболі чи хокеї. Втім, рицарям тури і коня подеколи теж притаманний дух колективізму. Командні шахові турніри, де кожен спортсмен грає проти свого суперника, але відчуває відповідальність за загальний результат партнерів, не позбавлені цікавості.

Десять років тому федерація шахів Закарпаття запровадила нову форму змагань – командний чемпіонат області. Перший такий турнір відбувся вже в далекому 2006 році у Виноградові. Захід одразу припав до душі закарпатським шахістам. Цьому сприяла напружена конкурентна боротьба між збірними міст та районів краю, відмінна організація змагання, а також гостинність господарів, які надали для шахових баталій затишне кафе «Три дуби» та нагодували провідних спортсменів краю наваристим бограчем. Ця ініціатива «недешево» обійшлася виноградівським шаховим активістам – Володимиру Кобалю, Йосипу Балажу, Миколі Старості, Тібору Андрашку, оскільки наступні 10 років керівники обласної федерації навіть й чути не хотіли про якесь інше місце проведення командного чемпіонату. Навіщо, мовляв, шукати добро від добра!

Останні роки виноградівських шахістів взяв під своє крило відомий місцевий підприємець Євген Ярина, якому вдалося ще вище підняти планку командного чемпіонату. Наприклад, позаминулого року був вставлений абсолютний рекорд кількості учасників – 17 команд! Торік, мабуть, вперше за останні 50 років турнір відбувся не в місті, а в мальовничому селі Велика Копаня, і пройшов теж за відмінної організації. Требі віддати належне хисту та невичерпній енергії Євгена Ярини. Пан Євген і цього року проявив свої креативні здібності. Змагання вкотре поміняли прописку і відбулися у незвичній обстановці – просто на сцені літнього амфітеатру у затишному місцевому парку ім. Перені. Тож попри відсутність численної глядацької аудиторії, учасники спортивного дійства певною мірою відчували себе, немов актори на сцені. Дуже вдале рішення організаторів, за яке перед ними, як кажуть, калап долу!

У командному чемпіонаті взяли участь збірні 15 міст та районів (про 4 гравці в кожній команді). Змагання проходять ось вже 11 років поспіль, а тенденція турнірної боротьби практично не змінюється. Перше і друге місця завжди розігрують між собою потужні збірні Ужгорода і Мукачева. А от за «бронзу» з перемінним успіхом точиться напружена конкурентна боротьба між спортсменами Виноградівського, Рахівського, Тячівського та Ужгородського районів. Але цього року традиція була порушена. Можливо шахістів вразив «сенсаційний вірус», який розповсюдився по світу з футбольного чемпіонату Європи, на якому несподіваних результатів було багато як ніколи. Так чи інакше, але у Виноградові теж не обійшлося без сенсацій.

З першим місцем проблем не було. Ужгородці серйозно поставилися до турніру і приїхали дуже потужним складом: міжнародний майстер Віктор Бунда, кандидати в майстри Семен Найгебавер, Олександр Подгорнов та майстер ФІДЕ, 13-разова чемпіонка області Ольга Юшко. Спортсмени обласного центру у перших чотирьох турах просто змели з шахівниці усіх конкурентів і перед останнім п’ятим туром практично забезпечили собі звання чемпіонів. У заключному турі невмотивовані ужгородці без гри «розписали» нічию 2:2 з тячівцями і з 16 очками із 20 можливих впевнено посіли перше місце. Цікаво, що це вже десятий чемпіонський титул збірної команди міста над Ужем – стабільність, якій можна лише позаздрити.

А от боротьба за друге призове місце принесла несподіваний результат. Нічия тячівців з лідерами зробила їхню позицію цілком комфортною. Горян могли обійти спортсмени Мукачева, які зустрічалися з командою Ужгородського району. Перемога з великим рахунком гарантувала спортсменам з міста над Латорицею друге місце, але ніхто в цьому принциповому двобої поступатися не хотів, і напружений поєдинок завершився мінімальною перемогою мукачівців 2,5:1,5. Цього виявилося недостатньо для другого місця, яке з 13,5 очка сенсаційно посіли шахісти Тячівщини у складі: Анатолій Микуляк, Олександр Абрамович, Станіслав Дем’янченко та Михайло Носа. Неочікуваний, але приємний успіх спортсменів з гірського району. І лише третім місцем з 13 очками вдовольнилася сильна молода команда міста над Латорицею, яку представляли Андрій Вачиля, Владислав Тіба, Георгій Черм’янин та Микола Кейк. Що ж, мабуть, керівникам мукачівської шахової федерації, яка, безумовно, є найавторитетнішою в краї, варто замислитись, як покращити свої результати на командних чемпіонатах.

Якщо до організаторів змагання є лише слова вдячності і немає жодних претензій, то до окремих керівників районних федерацій вони є. Не приїхали у Виноградів команди Великого Березного, Перечина, Воловця та Міжгір’я. Перших двох важко попрікнути, оскільки там немає сильних шахістів, та й добиратися до Виноградова досить непросто. Натомість, у Воловці та Міжгір’ї висококваліфіковані спортсмени є. Міжгірці, до речі, взагалі відмінно виступили позаминулого року, посівши четверте-п’яте місця. Шкода, адже командний турнір у Виноградові став для любителів давньої гри справжнім спортивним святом і викликав багато позитивних емоцій. А їх, на жаль, так не вистачає в нашому повсякденному житті…

Аркадій ВОРОВИЧ

Фото : https://www.facebook.com/stefan.bu.5/media_set?set=a.1209248669106582.1073741893.100000643800552&type=3