Четверг, 25.04.2024, 23:32
Персональный сайт Буний Степана
 
Меню сайта

Категории раздела
Мои статьи [672]
Немного истории [10]
Фігури закарпатської шахівниці.Каміл Найпавер.
Шахматные задачи . [44]
Тактика

Наш опрос
Нужен ли спортивный шахматный лагерь
Всего ответов: 19

Статистика

Форма входа

Главная » Статьи » Мои статьи

ШАХОВІ СТЕЖИНИ АРАРАТА І ГОВЕРЛИ ПЕРЕСІКЛИСЯ В УЖГОРОДІ

ШАХОВІ СТЕЖИНИ АРАРАТА І ГОВЕРЛИ ПЕРЕСІКЛИСЯ В УЖГОРОДІ

Ось вже 12 років поспіль на теренах Закарпаття проводиться цікавий спортивний захід -- дитячий шаховий турнір памяті девятого чемпіона світу, видатного вірменського гросмейстера Тиграна Петросяна. Історія виникнення цього змагання досить цікава. У 2004 році чемпіону світу, який, на жаль, пішов з життя у 1984 році у віці 55 років, мала виповнитися ювілейна дата – 75-річчя. З цієї нагоди голова Товариства вірменської культури Закарпаття «Арарат» Сергій Нікогосян, натхненний організатор і палкий прихильник творчості свого славетного земляка, запропонував керівникам шахової федерації провести шаховий турнір. Змагання вийшло на славу: було багато сильних спортсменів, солідні призи, а усіх учасників навіть прилетів привітати Надзвичайний посол Вірменії в Україні.

Прогнози скептиків, що турнір виявиться «метеликом-одноденкою» і швидко забудеться, не виправдався. Навіть більше, дієвий тандем керівників вірменського товариства та федерації у наступні роки запрацював на повну потужність. Зі заходу суто обласного масштабу петросянівський меморіал вже через кілька років перетворився на солідний спортивний форум за участі міжнародних майстрів, майстрів ФІДЕ з Угорщини, Білорусі, Словаччини, Польщі, Вірменії, Росії, Франції тощо. Кілька сезонів паралельно відбувалися два турніри – дорослий і дитячий. Через фінансову кризу з часом дорослий турнір припинився. А от дитячий міцно закріпився у обласному спортивному календарі і проходить щорічно.

Цьогорічний петросянівський меморіал відбувся 29 травня в шаховому клубі СЦД «Ювентус» і відрізнявся надзвичайно високою масовістю. 55 (!) юних карпових і каспарових з Ужгорода, Мукачева, Берегова, Виноградова та Сваляви вийшли на старт, щоб продемонструвати свою майстерність та поборотись за головні призи турніру. Шахові пристрасті вирували протягом п’яти годин. Було багато радісних і гірких миттєвостей; юним ой як тяжко стримувати свої емоції.

Врешті, останній сьомий тур розставив усе по полицях. Фаворити, як і очікувалося, змогли підтвердити свій клас. Перемогу у меморіалі з 6,5 очка здобув мукачівець Олександр Решетар, якому в минулих роках кілька разів таланило вигравати цей турнір. Вирішальним для розподілу місць виявився передостанній тур, в якому Олександр зміг здолати свого головного конкурента Ярослава Щербака. Торік свалявчанин переконливо переміг у петросянівському меморіалі. Сподівався повторити успіх і цього разу, та не вдалося, тож вдовольнився з 6 очками «срібної» нагородою.

Якщо результати фаворитів виявилися прогнозованими, то третє призове місце Віталія Луца стало повною несподіванкою для організаторів та й, мабуть, для самого юного гравця. Принаймні, до цього він не потрапляв у призери великих дитячих змагань. Мукачівець довгий час тримався в тіні, уникаючи зустрічей з грізними суперниками. А в останніх турах, немов слизький вуж, протиснувся між конкурентами і з 6 очками посів третє призове місце.

Серед дівчат до призової трійки увійшли Юлія Данкулинець (Мукачево), Євгенія Тимошенко (Ужгород) та Ніка Йовбак зі Сваляви. Ще шість призів отримали юні шахісти в інших номінаціях.

  Цього року Товариство «Арарат» відзначає 20-річчя свого створення. З цієї нагоди його теперішні керівники Вардан Товмасян та Андранік Нікогосян, обговорюючи з керівниками шахової федерації план проведення меморіалу, пообіцяли покращити організацію турніру і слова свого дотрималися. Призи дійсно були щирі, від чого дітвора відверто раділа. Головною ж родзинкою заходу стало те, що вперше за всю його історію кожен з учасників, незалежно від зайнятого місця, був нагороджений красивою статуеткою шахового коня, виконаною ужгородськими умільцями за ексклюзивним замовленням вірменського товариства. Тож Андраніку Нікогосяну довелося 55 разів тиснути руку юним талантам і кожному вручати шаховий подарунок. Організатори турніру впевнені, що ця чудова глиняна фігурка ніколи не стане «троянським конем», а, навпаки, залишить в юних серцях добрі спогади про шахові баталії в Ужгороді та надихатиме їх на нові зустрічі з чарівним світом давньої і мудрої гри.

 

Аркадій ВОРОВИЧ

Фото : https://www.facebook.com/stefan.bu.5/media_set?set=a.1180324118665704.1073741888.100000643800552&type=3

Категория: Мои статьи | Добавил: StefanBu (02.06.2016)
Просмотров: 384 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Copyright MyCorp © 2024Сайт управляется системой uCoz