З ДОБРОЮ ЗГАДКОЮ ПРО ШАХОВОГО НАСТАВНИКА

В історії закарпатських шахів є постаті, які викликають в любителів давньої гри особливу повагу. Серед них – відомий шаховий наставник і організатор Аркадій Токарєв. Якось загальноприйнято, що успішний тренер обов’язково повинен мати значний педагогічний стаж, відповідну вищу освіту, писати науково-методичні роботи, мати почесні звання та регалії.  Але при цьому інколи відходить на другий план головна якість істинного наставника – любов до дітей та відданість своїй справі. Згадую про це не з якихось абстрактних міркувань, а з власних спостережень.

Аркадій Петрович був моїм першим (і єдиним) наставником. Капітан запасу, який отримав контузію на війні, відверто кажучи, не справляв враження висококваліфікованого тренера. Не мав педагогічної освіти, був по-військовому небагатослівним і трохи суворим, скупим на похвалу, не мав солідних теоретичних знань. Але ці певні недоліки з надлишком компенсував щирою любов’ю до нас, дітлахів, опікував, немов кішка своїх кошенят, дарував дефіцитні книжки, пригощав у поїздках  солодощами за свій рахунок, вів бесіди з батьками учнів та вчителями. Тим і заслужив відданість дітей як до себе, так і до шахової гри.  Переважна більшість учнів Аркадія Петровича  серйозно захоплювалася шахами. Багато з них у 70-80-х роках стрімко увірвалися до обласної спортивної еліти. Це міжнародні майстри Юрій Довжик, Олег Боричев, Богдан Боршош, майстер ФІДЕ Василь Прокопишин, кандидати в майстри Віктор Руснак, Віктор Токарчик, Аркадій Ворович, Михайло Бемак, Віктор Шталь, Галина Вінничук, Ріта Розенбаум, сестри Олеся і Наталка Мандзюк  та інші. У нас в області тренера з таким послужним списком і не знайдеш.

Навіть ті, хто в силу тих чи інших причин не став сильним шахістом, все одно, завдяки талановитому педагогу, натомість залишили в своєму серці відданість чарівним дерев’яним фігуркам. Чимало з його учнів й досі перебувають на верхніх щаблях закарпатських шахів і зберігають про свого наставника добру пам’ять. Доказом цього є традиційний меморіальний турнір пам’яті Аркадія Токарєва, який Ужгородська шахова федерація на чолі з Семеном Найгебавером проводить ось вже кілька років поспіль. Організаційно та фінансово допомагає шахістам син Аркадія Петровича, знана і шанована в спортивних колах людина, колишній гравець футбольного клубу «Говерла» Ужгород Петро Токарєв.

Цьогорічний меморіальний турнір шахового наставника  відбувся 4 жовтня в Ужгородському СЦД «Ювентус». Серед 20 гравців, які грали у 7 турів швидких шахів, перемогу святкував Володимир Рижонков. 67 річний шахіст потужно стартував і перед останнім туром з 5,5 очка випереджав конкурентів на ціле очко. Останній поєдинок лідер програв, але загальну перемогу так і не упустив. По 5 очок набрали одразу троє. Молодим Олександру Подгорнову та Михайлу Балозі достойну конкуренцію склав 80-річний ветеран Анатолій Прокопчук, який, хоч і не потрапив до призової трійки через низький коефіцієнт, однак впевнено виграв перший ветеранський приз. Подальші місця у цій номінації посіли Василь Ганзе та Антон Носа.

На закритті змагання організатори турніру ще раз згадали добрим словом шахового наставника Аркадія Токарєва та вручили переможцям грамоти і призи.

Аркадій ВОРОВИЧ