Меморіальний шаховий турнір присвячений памяті Г. Кірпи

Фото звіт:

https://www.facebook.com/stefan.bu.5/media_set?set=a.999382350093216.1073741869.100000643800552&type=3

СИНУСОЇДИ ШАХОВОГО МЕМОРІАЛУ ГЕОРГІЯ КІРПИ

Одна моя знайома на усі життєві колізії та негаразди  любить реагувати улюбленим висловом: «Колесо крутиться вверх і вниз. Сьогодні ситуація одна, а завтра може бути зовсім інша». Згадати ці «життєві мудрощі» навіяло мене порівняння минулорічного  шахового турніру  пам’яті Героя України Георгія Кірпи з цьогорічними змаганнями. Торік усе вийшло просто супер! Приїхали 76 учасників (абсолютний рекорд меморіалів),  та й  «Укрзалізниця», під патронатом якої проходить турнір,  надала солідні призи. Цього року гравців було менше – 46, скромнішими виявилися і призи. Тож, висловлюючись математичною термінологією, можна сказати, що синусоїда меморіального турніру потрапила у свою низьку фазу. Звичайно, окрім філософських та математичних аргументів, є ще й суб’єктивні  фактори.  Це скрутна ситуація в «Укрзалізниці», яка переживає недофінансування та масові скорочення. Далася взнаки і страшенна спека, в яку не наважалися їхати в Ужгород спортсмени з віддалених районів – Хуста, Міжгір’я, Тячева і Рахова.

Втім, фази – фазами, а 10-й ювілейний шаховий турніри пам’яті Георгія Кірпи, як і рух потягів Ужгородської залізниці, пройшов точно за розкладом. І відбувся він вже за традицією у затишному фойє Ужгородського залізничного вокзалу. Цікаво було спостерігати за здивованими очима пасажирів у залі очікування, які аж ніяк не сподівалися просто у будівлі вокзалу стати свідками велелюдних шахових баталій, під час яких стукіт вагонних коліс потягів звучав в унісон з цокотом  шахових годинників.

Суботнього ранку 25 липня спекотними виявилися не лише повітря, а й турнірна боротьба. Фаворитів, як завжди на меморіалах Кірпи,  вистачало. За призи боролися один міжнародний майстер, два майстри ФІДЕ, 16 кандидатів в майстри та 27 першорозрядників. Блискучу гру у стартових турах продемонструвала 13-разова чемпіонка Закарпаття Ольга Юшко – 6 очок з шести можливих! Перед сьомим туром ужгородка випереджала усіх конкурентів на ціле очко і, здавалося, не упустить перемогу. Але втома та зайве нервування таки вдалися взнаки. У трьох заключних турах Ольга зазнала дві поразки і з 7 очками посіла друге місце. Відмінний результат у надзвичайно сильному турнірі!

А переможцем меморіалу став Василь Гуйван. Здібному мукачівцю, як це не дивно, теж притаманна  певна «синусоїдальность» своїх спортивних результатів. Коли він грає без натхнення, то, буває, просто втрачає інтерес до гри, гублячись в середині  турнірної таблиці.  Та коли у Василя, як кажуть, йде гра, він косить наліво й направо усіх конкурентів, не зважаючи на звання, титули та рейтинги. На меморіалі Кірпи мукачівець зіграв блискуче. У перших п’яти турах він здобув три перемоги та зробив дві нічиї, а от у чотирьох останніх поєдинках здолав усіх головних конкурентів і з високим результатом – 8 очок з 9 можливих – виграв головний приз меморіалу. «Бронза» дісталася  здібному молодому ужгородцю Олександру Подгорнову.

На турнірі було багато призів в різних номінаціях. «Тріо» найсильніших ветеранів, старших за 60 років, склали Володимир Рижонков, Віктор Шталь та Василь Ганзе. Приз найкращого залізничника дістався 80-річному ветерану залізниці Анатолію Прокопчуку. Серед представників «Інваспорту» не було рівних Миколі Романюку. Отримали призи: серед школярів – Ярослав Щербак, серед жінок – Ольга Захарець,  а також найстарший учасник змагання – 81-річний мукачівець Тіберій Прібек.

Організація змагання була традиційно на високому рівні. Про це подбали керівники обласної шахової федерації та головні натхненники турніру – очільники Ужгородської територіальної профспілкової організації Львівської залізниці Ярослав Афтанас та Юрій Косюк, які  забезпечили кожному учаснику змагання комфортні умови гри, сувеніри із символікою «Укрзалізниці», а також нагодували шахістів смачним обідом. Приємно, що  дієва співпраця закарпатських шахістів і залізничників, яка була започаткована ще  у далекому 2006 році, не стала швидкоплинною подією, як це часто, на жаль,буває.  Навпаки, попри усі синусоїди та труднощі,   ця дружба з роками лише міцніє. І це є найкращою даниною пам’яті  Георгію Кірпі -- видатному державному діячу, натхненній і талановитій людині, яку шанують і згадують добрим словом  усі закарпатці.

Аркадій ВОРОВИЧ, головний суддя змагань