Четверг, 22.08.2019, 12:25
Персональный сайт Буний Степана
 
Меню сайта

Категории раздела
Мои статьи [667]
Немного истории [10]
Фігури закарпатської шахівниці.Каміл Найпавер.
Шахматные задачи . [44]
Тактика

Наш опрос
Нужен ли спортивный шахматный лагерь
Всего ответов: 16

Статистика

Форма входа

Главная » Статьи » Мои статьи

НА ЖИТТЄВИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ З ОЛЕКСІЄМ ШЕСТАКОВИМ

НА ЖИТТЄВИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ З ОЛЕКСІЄМ ШЕСТАКОВИМ

 На 79-му році спинилося серце Олексія Шестакова – відомого в Закарпатті спортивного організатора, колишнього керівника підприємства «Патент», шахового ветерана. Мої життєві шляхи-доріжки кілька разів перетиналися з цією життєрадісною, мудрою і талановитою людиною, щирим шанувальником шахової гри.

Виринає з памяті далекий 1969 рік. Я, молодий і амбітний 14-річний другорозрядник, грав у півфіналі чемпіонату Ужгорода. Турнір склався вдало, був у групі лідерів, і щоб потрапити у фінал, треба було лише перемогти в останньому турі. Сповнений райдужних надій (юності притаманна самовпевненість!), розпочав гру з якимось невідомим шахістом років 40. Ілюзії розвіялися досить швидко: вже в середині партії потрапив під потужну атаку, програв фігуру, і питання участі у фіналі втратило будь-яку актуальність. Ось за таких, трохи сумних для мене, обставин відбулося перше знайомство з Олексієм Шестаковим – людиною, з якою, попри 20-річну різницю у віці, я згодом часто пересікався на перехрестях життєвих доріг.

Лише через кілька років я дізнався, що мій суперник за шахівницею – не просто якийсь там шахіст-любитель, а відома і поважана особа у спортивних колах області. Колишній спортсмен-легкоатлет після закінчення спортивної карєри кілька років очолював обласну раду ДСТ «Спартак», був натхненним організатором спортивних змагань. Саме за його ініціативи та сприяння у 1968 році в Ужгород був запрошений видатний гросмейстер Борис Спасський, який вже наступного року у двобої за звання чемпіона світу з Тиграном Петросяном здобув шахову корону. Олексій Шестаков організував славетному шахісту та його тренеру зустрічі та сеанси одночасної гри з любителями шахів на кількох найбільших підприємствах міста. Для провінційного Ужгорода це, звичайно ж, була екстраординарна подія.

Друге перехрестя наших життєвих стежок відбулося у 1981 році, коли Олексій Андрійович, будучи директором відомого підприємства «Патент», запросив мене до себе на роботу. Десять патентівських років й досі згадую з ностальгією. Мудра і толерантна людина, талановитий керівник, Олексій Шестаков згуртував навколо себе дієздатний і висококваліфікований молодіжний колектив. У людей на «Патенті» були достойні зарплати, премії, активно велося будівництво нового 9-поверхового корпусу, гуртожитку, котеджу. А спорт на підприємстві завжди був однією з пріоритетних справ. Спартакіади між відділами і цехами щороку проводилися просто показово: масово і організовано. На цих спартакіадах я нарешті «помстився» своєму тодішньому шефу за прикру давню поразку. Що ж, за шахівницею немає ні директорів, ні підлеглих!

На початку буремних 90-х я пішов з «Патента». Але у 2005 році наші стежини знову перетнулися, вже втретє. І завдячувати цьому слід знову ж таки шахам. Після виходу на пенсію Олексій Андрійович немов відкрив у собі друге дихання. Він активно почав грати у шахових турнірах, допомагав керівникам міської федерації організовувати різноманітні шахові заходи. Залюбки виступав у ветеранських турнірах, де часто посідав призові місця. Інтерес до улюбленої гри передав і своєму сину Андрію, який кілька років тому підкорив норму майстра ФІДЕ.

Життєва мудрість, наполегливий характер, надзвичайна скромність, комунікабельність, відданість шахам – ось ті риси, які я найбільше цінував у цій людині, і за які її поважали усі шахісти обласного центру. Кожна зустріч з Олексієм Шестаковим була для мене приємною подією. Він був цікавим співрозмовником, тонко цінив гумор і завжди мав у «загашнику» свіжий і смішний анекдот або дотепну історію зі свого багатого на події життя.

 Одночасно Олексій Андрійович був людиною із загостреним почуттям справедливості і брав близько до серця підступність і зраду стосовно себе, особливо з боку тих людей, котрим робив добро. Він глибоко переживав події, які призвели до усунення його з посади керівника свого дітища – «Патента». Кілька років вів наполегливу боротьбу з шахраями та чиновниками за відновлення справедливості. Та усе марно! А потім у родину Шестакових увірвалася страшна трагедія. На превеликий жаль, серце шахового ветерана втримати цих нещадних ударів долі не змогло.

По собі Олексій Андрієвич залишає добру память, теплі спогади колег і друзів, безліч добрих справ. В Ужгородському шаховому клубі є стенд зі світлинами під назвою «Шахісти, яких ми пам’ятаємо». Фото Олексія Шестакова обов’язково знайде місце серед цих пам’ятних імен.

 

Аркадій ВОРОВИЧ, віце-президент шахової федерації Закарпаття

 

Категория: Мои статьи | Добавил: StefanBu (27.04.2015)
Просмотров: 168 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Copyright MyCorp © 2019Сайт управляется системой uCoz