Чомусь склалася така картина, що при настанні осені закарпатські шахи потиху виснажуються - 

зіграні всі турніри заплановані календарним планом, за винятком деяких,та переходять 

в зимну сплячку.

 Потиху можна підводити підсумки прожитого року,будувати плани на наступний рік,

вкотре критично констатувати проблеми розвитку шахів на Закарпатті,або ж рахувати наші 

досягнення - спортивний ріст спортсменів.

 Також,на жаль, рахуємо наших колег, що цього року відійшли у вічність -  час іде

і вічного нічого нема,але вони залишили свій шаховий слід - земля їм пухом.

 

 Жити в такій шаховій спільноті і цікаво і весело та корисно,пенсіонери, як малі діти, 

радуються перемогам та боляче ставляться до поразок, інколи горяче можуть 

спорити, але в кінці - кінців розходять миром за чашкою кави, отримавши задоволення 

від зіграних партій, весело прожитого дня та просто від хорошої погоди.

 Батьки та тренери з гордітью та надією спостерігають за своїми дітьми,внуками або 

просто вихованцями, радуються їх досягненням, та приписують трохи слави на свій рахунок,

вони ж того заслуговують.

 З Новим Роком все починається знову - оживають шахи ,розцвітає першоцвіт - "Різдвяне Мукачево",

життя продовжується!

 Ось таке навіяв осінній вітер, та чудове сонечко на сторінку нашого сайту.

 До зустрічі за шахівницею,друзі!