ЗГАДУЮЧИ ШАХОВИЙ РІК 2016-й…

Невпинно і блискавично пролетіли Новорічні та Різдвяні свята, відійшов у минуле рік 2016-й. Яким він був для закарпатських шахістів, про що і про кого слід згадати у ці післясвяткові дні? Мабуть, не варто робити з цієї статті річний звіт та забивати читачам голову нудними цифрами і проблемами, яких сьогодні вистачає усім. Про негативи, труднощі та шляхи їх вирішення керівники шахового руху говоритимуть на зборах федерації. А зараз, як казав відомий персонаж «Нашої файти», котрий балотувався на посаду голови села Малі Ковдошовці, «хотіло би ся подонаджити таку риску» і згадати про світле й хороше!

Без жодного піару озвучу думку деяких спортивних фахівців, які вважають шахову федерацію однією з найкращих в Закарпатті. Нам, шаховим організаторам, дійсно є чим пишатися. У країні злидні, неоголошена війна на Сході, а в Закарпатті ледь не щомісяця відбуваються масові шахові турніри – дитячі та дорослі – середня кількість учасників яких складає від 40 до 60 спортсменів. Можливо, дехто не вважає, це особливим досягненням; тоді пропоную таким скептикам організувати хоча б один подібний турнір з будь-якого виду спорту. Цікаво буде подивитися що в них з того вийде!

Наймасовіші закарпатські турніри (їх навіть сміливо можна назвати фестивалями) відбулися торік у Мукачеві. Зокрема фестиваль «Мукачівське літо» взагалі став наймасовішим шаховим змаганням в історії Незалежної України. З усіх куточків країни та з-за кордону влітку до міста над Латорицею приїхали 370 спортсменів! Цей факт, до речі, був зареєстрований у Книзі рекордів України, а організатори отримали відповідний сертифікат.

Візитною карткою шахової федерації стали також такі популярні і масові змагання, як фестивалі «Різдвяне Мукачево», «Гуцульська бринзя», Меморіали Степана Ткаченка, Георгія Кірпи, дитячі турніри «Біла тура», Кубок ПАДІЮНа, Меморіал Тиграна Петросяна, командний чемпіонат області та багато інших.

Цілком сприятлива ситуація з вихованням юних шахістів. До прикладу, в період моєї юності не було і третини змагань, в яких сьогодні гартується наша молодь. Найкращі справи тут у Мукачеві, де за підтримки місцевої влади, відомого підприємця і мецената Йозефа Реша, керівників міської федерації Олександра Галая, Олександра Федіва та Михайла Бєглого ефективно діє дитячо-юнацька шахова школа, кращі вихованці якої – Олександр Решетар, Валадіс Пеппас, Ярослав Щербак, Вадим Петровський -- ось вже кілька років не тільки домінують в обласних дитячих турнірах, а й успішно виступають у республіканських змаганнях, посідаючи призові місця в чемпіонатах різних вікових категорій. А нещодавно сталася й зовсім цікава новина. Юний свалявець Ярослав Щербак отримав всеукраїнську премію найкращого юного шахіста України 2015 року!

Непогано поставлена робота з дітьми в Ужгороді, Берегові, Виноградові, Рахові, де теж працюють досвідчені тренери і є талановиті діти.

Ще зі шкільного віку в радянських школах нас вчили, що історію творять не особистості, а народ. В суспільствознавстві, можливо, воно й так. А от шахову історію все-таки творять яскраві особистості. Користуючись нагодою, хочу привітати з минулими Новорічними та Різдвяними святами палких ентузіастів давньої гри, які, попри несприятливі умови, знаходять в собі фізичні та духовні сили, спрямовуючи їх на розвиток шахів у рідному краї. Це справжні подвижники Семен Найгебавер та Юрій Мошак з Ужгорода, мукачівці Йозеф Реш, Олександр Галай, Олександр Федів, Михайло Бєглий та Микола Кейк, Степан Буній з Берегова, Євген Ярина, Володимир Кобаль, Йосип Балаж з Виноградова, Василь Вайнагій та Ігор Савчук з Рахова, Ігор Щербак зі Сваляви та інші. Саме завдяки цим людям обласний шаховий потяг впевнено долає круті повороти життєвої колії. В тих районах, де подібних людей немає, шахове життя, на жаль, нагадує випалену пустелю…

Щирі слова вдячності хочеться висловити і нашим найкращим та відданим друзям – підприємцям, керівникам установ, спортивним діячам, які хоч і не є шахістами, але поважають цю давню гру і вважають за потрібне організаційно та фінансово підтримати розвиток її в Закарпатті . Вітаємо депутата Ужгородської міської ради Олександра Доктора, голову профспілки Ужгородського відділку Львівської залізниці Ярослава Афтанаса, колишніх та теперішніх керівників Товариства вірменської культури Закарпаття «Арарат» Сергія Нікогосяна, Вардана Товмасяна та Андраніка Нікогосяна, керівника обласної федерації автомобільного спорту Сергія Трутнєва, директора СЦД «Ювентус» Мар’яну Баран, голову ФСТ «Україна» Василя Марківа. У Мукачеві хочеться віддячити та поздоровити Йозефа Реша, Василя Петьовку, Олександра Галая, а також виноградівця Євгена Ярину, свалявця Ігоря Щербака та інших.

Найкращі привітання головним редакторам трьох закарпатських газет: Степану Селменському («Спорт тайм»), Мирославі Галас («Новини Закарпаття») та Олегу Семберу («Карпатський об’єктив»), які на шпальтах своїх видань регулярно висвітлюють усі важливі шахові події, що відбуваються на теренах області.

Два роки тому група шахових активістів, в тому числі і автор цих рядків, запропонували делегатам звітно-виборчої конференції обрати президентом федерації відомого спортивного діяча Юрія Мошака, і не пошкодували про це. Завдяки зусиллям новообраного президента встановлено плідну співпрацю з обласним управлінням молоді та спорту в плані відрядження кращих спортсменів на республіканські змагання. Ситуація тут далеко не ідеальна, але за останні рік-два закарпатські спортсмени виїжджали на всеукраїнські турніри частіше, ніж, скажімо, за усі десять попередніх років. А пан Юрій, якого ми теж поздоровляємо зі святами, спромігся не тільки очолити обласну федерацію, але й став директором Ужгородського шахового клубу по вул. Мукачівській, де останні роки відбулося чимало престижних обласних турнірів.

Головні ж новорічні привітання ми адресуємо чисельній армії істинних і відданих любителів найрозумнішої гри на світі, які частенько грають в шахи в холодних приміщеннях, витрачають чималі гроші на автобуси та на бензин, щоб дістатись до місця проведення турніру. Вони грають не за призи і не для слави, а за покликом душі і відданості грі, разом з якою крокують усе життя. Заради цих людей ми, шахові організатори, і робимо свою нелегку, подеколи і невдячну, але благородну справу!

Аркадій ВОРОВИЧ, віце-президент обласної шахової федерації